Формуючи централізовану державу, Роман Мстиславич рішуче виступив проти опозиційного йому галицького боярства. Здійснивши успішні походи проти Литви, Польщі, Угорщини, половців, Роман Мстиславич підніс міжнародний авторитет держави. У 1202- 1203 рр. він поширює свою владу на Київщину та Переяславщину. В 1205 р. під час війни з Польщею Роман Мстиславич потрапив у засідку і загинув. Після цього потужне державне утворення фактично розпадається.

Проте діяльність Данила Галицького була перервана татаро-монгольською навалою. Ще у 1223 р. галицькі війська брали участь у битві з Чингісханом на р. Калці. Однак зашкодити навалі Батия в Данила Галицького вже не було сили. Зокрема втрачено великі міста - Галич, Володимир, Кам'янець. Згодом Данило Галицький здійснює успішні походи на Литву і Польщу. В 1243 р. він захоплює Люблін і Люблінську землю. У 1246 р. Данило їде у м. Сарай - столицю Золотої Орди, де дістає з рук Батия ярлик на княжіння. Але, повернувшись додому, він починає готуватися до боротьби з Ордою,

Але головним спільником Данила Романовича у 1251 р. став володимиро-суздальський князь Андрій Ярославич. Ординці вирішили розбити русичів поодинці та наслали на Андрія величезне військо. А у 1258 р. ординці на чолі з Бурундаєм змусили Данила Галицького зруйнувати власні великі фортеці - Львів, Володимир, Лучеськ.Галицькі бояри запросили на княжий стіл племінника Андрія та Лева Болеслава, який після переходу з католицької віри у православ'я отримав ім'я Юрій II Тройденович. Він урегулював стосунки з Золотою Ордою і Великим князівством Литовським, здійснивши у 1337 р. спільний з татарами похід на Люблін. Це в свою чергу викликало відсіч Польщі та Угорщини. Юрій ІІ змушений був підписати Вишеградську угоду про те, що по його смерті трон переходить польському королеві Казимиру ІІІ. Після цього галицькі бояри, не гаючи часу, отруїли останнього галицько-волинського князя.

Роль Галицько-Волинського князівства як основного політичного центру всієї України після занепаду Києва була дуже значною. Саме воно формувало ідею державності на українських землях, оберігаючи їх від поневолення сусідніми державами. Продовжуючи кращі традиції української національної культури, Галицько-Волинське князівство разом із тим забезпечило плідний вплив на цю культуру західноєвропейських цивілізацій.

Внутреннее положение России после Русско-Турецкой воины 1877—1878 гг.. Оживление либерального движения.
Русско-турецкая война вызвала подъем патриотических настроений в обществе. На этой волне оживилось либеральное движение. Ссылаясь на конституцию, разработанную для Болгарии, либералы задавали вопросы: почему правительство отказывается ввести конституцию в России? Неужели оно считает, что русский народ менее готов к конституции, чем бол ...

Внешняя политика России в эпоху правления Екатерины II.
Российская империя присоединила к собственным территориям все Северное Причерноморье. Крымское ханство, получившее в 1774 г. политическую независимость от Турции, в 1783 г. вошло в состав России. В странах, подвластных Османской империи, были открыты русские консульства, турецкое правительство гарантировало свободу вероисповедания христ ...

Испытание войной советского общества и человека. Цена и источники победы Советского союза в Великой Отечественной. Значение, итоги и уроки победы над фашизмом и милитаристской Японией
Ликвидация очага агрессии в Европе определила исход второй мировой войны, однако Япония оставалась еще опасным противником. Она рассчитывала вести затяжную войну. В распоряжении Японии имелось свыше 7 млн. человек, 10 самолетов и около 500 кораблей. При планировании боевых действий на Дальнем Востоке союзное командование исходило из то ...