История » Голодомор 1932-1933 рр. » Злочин сталінського режиму

Злочин сталінського режиму
Страница 2

Комісія діяла, як відомо, з 30 жовтня 1932 р. до кінця січня 1933 р. і додатково заготовила в селянському секторі, включаючи колгоспи, радгоспи і одноосібні господарства, 104,6 млн. пудів хліба. І хоча комісія вивезла з республіки майже всі наявні запаси зерна, їй не вдалося виконати хлібозаготівельного плану, яким було передбачено зібрати 282 млн. пудів. На початку 1933 р. в Україні практично не лишилося запасів хліба, а селянам треба було ще дожити до нового врожаю. Зимові хлібозаготівлі, як і попереднього року, позбавили людей останнього шматка хліба. Однак і цим сталінські емісари не обмежилися.

Прийнята під тиском Молотова постанова Раднаркому України "Про заходи до посилення хлібозаготівель" від 20 листопада 1932 p., що передбачала застосування "натуральних штрафів" до тих колгоспів, які заборгували по хлібозаготівлі, але не мали хліба для розрахунків з державою, відкрила шлях масовому свавіллю на селі. В усіх місцевостях України, крім прикордонних, поширилися подвірні обшуки з конфіскацією не тільки хліба, а й будь-яких запасів їжі - сухарів, картоплі, буряків, сала, солінь тощо. Конфіскація подавалася як покарання за "куркульський саботаж" хлібозаготівель. Вона не мала ніякого стосунку до поповнення державних запасів хліба і була нічим іншим, як каральною акцією в чистому вигляді.

Вилучення продуктів харчування супроводжувалося репресивними заходами щодо хліборобів, свідомо поставлених сталінською політикою "великого стрибка" в такі умови господарювання, за яких не лише державі, а й власній родині не був забезпечений шматок хліба. Цілі райони, села, колгоспи заносились на так звані "чорні дошки" за невиконання хлібозаготівель. З них стягувалася вся заборгованість; заборонялась будь-яка торгівля, кредити і платежі, з крамниць вилучалися всі наявні продукти, припинявся підвіз нових.

План хлібозаготівлі 1932 р. Україна недовиконала, здавши лише 255 млн. пудів зерна. Не вдалося республіці і своєчасно забезпечити своїх колгоспників хлібом. Як зазначав С. Косіор на лютневому (1933 р) Пленумі ЦК КП(б) У, прибутки 1932 р. розподілили лише 31% колгоспників Вінницької, 18,4% - Одеської та 5,2% - Дніпропетровської областей.

На початку 1933 р. хлібозаготівельна політика дещо змінилася. З метою стимулювання зацікавленості селян у результатах своєї праці Раднарком СРСР і ЦК ВКП(б) 19 січня 1933 р. прийняли постанову "Про обов'язкову поставку зерна державі колгоспами і одноосібними господарствами". Відповідно до цієї постанови селяни мали здавати зерно першого обмолоту за державними цінами протягом липня - грудня 1933 р. Визначалася погектарна норма хлібоздачі. Торгівля хлібом допускалася після виконання хлібозаготівель і утворення насіннєвих фондів. Тобто селянин знав, що після виконання точно визначеного хлібоподатку він зможе розпоряджатися частиною врожаю на свій розсуд. Однак до нового хліба треба було ще дожити, бо продовольчі запаси в більшості сільських місцевостей України, в тому числі на Дніпропетровщині, були вичерпані. Люди гинули не тільки від голоду, але і від його наслідків: гострих інфекційних захворювань, заражень, отруєння тощо. Проте місцеві власті були безсилі протистояти ході смертного голоду, а Центр до цієї трагедії ставився байдуже. Сталінське керівництво не визнавало факту голоду й розглядало загальнолюдську біду як своєрідний саботаж генеральної лінії партії на індустріалізацію.

Отже, якщо зимові хлібозаготівлі 1931 - 1932 pp. призвели до великого голоду, то результатом тотальної конфіскації їстівних запасів селянства взимку 1932 - 1933 pp. став страхітливий голодомор.

Страницы: 1 2 3

Московия. Беседы о религии. Введение
Беседы о религии, включенные в “Московию”, своего рода отчет Поссевино об исполнении религиозной миссии в Москве. Иван IV долго уклонялся от обсуждения религиозных вопросов под тем предлогом, что споры о вере помешают укреплению дружественных связей между Москвой и Римом: “ . мы о том говорити не хотим для супротивных слов, что вам за д ...

Теоретики либерализма о положении и перспективах дворянства и крестьянства в пореформенной России. К.Д. Кавелин о положении и перспективах дворянства и крестьянства в пореформенной России
Судьбам русского дворянства в связи с крестьянской реформой была посвящена брошюра К.Д. Кавелина «Дворянство и освобождение крестьян» (1862 г.). Кавелин признавал в ней, что реформа повергла дворянство в жалкое состояние как в экономическом, так и в моральном отношении. Материально расстроенное, озлобленное против правительства большинс ...

Вступление
Россия. Последняя четверть XIX в. Правление Александра II. Во все сферы общественной жизни активно внедряются реформы, выводящие страну на качественно новый уровень развития. Хрупкий баланс сил был нарушен выстрелом Д.В.Каразокова в Александра II, открыв тем самым целый период охоты революционеров на,,царя-освободителя.,, Революционное ...