Комісія діяла, як відомо, з 30 жовтня 1932 р. до кінця січня 1933 р. і додатково заготовила в селянському секторі, включаючи колгоспи, радгоспи і одноосібні господарства, 104,6 млн. пудів хліба. І хоча комісія вивезла з республіки майже всі наявні запаси зерна, їй не вдалося виконати хлібозаготівельного плану, яким було передбачено зібрати 282 млн. пудів. На початку 1933 р. в Україні практично не лишилося запасів хліба, а селянам треба було ще дожити до нового врожаю. Зимові хлібозаготівлі, як і попереднього року, позбавили людей останнього шматка хліба. Однак і цим сталінські емісари не обмежилися.

Прийнята під тиском Молотова постанова Раднаркому України "Про заходи до посилення хлібозаготівель" від 20 листопада 1932 p., що передбачала застосування "натуральних штрафів" до тих колгоспів, які заборгували по хлібозаготівлі, але не мали хліба для розрахунків з державою, відкрила шлях масовому свавіллю на селі. В усіх місцевостях України, крім прикордонних, поширилися подвірні обшуки з конфіскацією не тільки хліба, а й будь-яких запасів їжі - сухарів, картоплі, буряків, сала, солінь тощо. Конфіскація подавалася як покарання за "куркульський саботаж" хлібозаготівель. Вона не мала ніякого стосунку до поповнення державних запасів хліба і була нічим іншим, як каральною акцією в чистому вигляді.

Вилучення продуктів харчування супроводжувалося репресивними заходами щодо хліборобів, свідомо поставлених сталінською політикою "великого стрибка" в такі умови господарювання, за яких не лише державі, а й власній родині не був забезпечений шматок хліба. Цілі райони, села, колгоспи заносились на так звані "чорні дошки" за невиконання хлібозаготівель. З них стягувалася вся заборгованість; заборонялась будь-яка торгівля, кредити і платежі, з крамниць вилучалися всі наявні продукти, припинявся підвіз нових.

План хлібозаготівлі 1932 р. Україна недовиконала, здавши лише 255 млн. пудів зерна. Не вдалося республіці і своєчасно забезпечити своїх колгоспників хлібом. Як зазначав С. Косіор на лютневому (1933 р) Пленумі ЦК КП(б) У, прибутки 1932 р. розподілили лише 31% колгоспників Вінницької, 18,4% - Одеської та 5,2% - Дніпропетровської областей.

На початку 1933 р. хлібозаготівельна політика дещо змінилася. З метою стимулювання зацікавленості селян у результатах своєї праці Раднарком СРСР і ЦК ВКП(б) 19 січня 1933 р. прийняли постанову "Про обов'язкову поставку зерна державі колгоспами і одноосібними господарствами". Відповідно до цієї постанови селяни мали здавати зерно першого обмолоту за державними цінами протягом липня - грудня 1933 р. Визначалася погектарна норма хлібоздачі. Торгівля хлібом допускалася після виконання хлібозаготівель і утворення насіннєвих фондів. Тобто селянин знав, що після виконання точно визначеного хлібоподатку він зможе розпоряджатися частиною врожаю на свій розсуд. Однак до нового хліба треба було ще дожити, бо продовольчі запаси в більшості сільських місцевостей України, в тому числі на Дніпропетровщині, були вичерпані. Люди гинули не тільки від голоду, але і від його наслідків: гострих інфекційних захворювань, заражень, отруєння тощо. Проте місцеві власті були безсилі протистояти ході смертного голоду, а Центр до цієї трагедії ставився байдуже. Сталінське керівництво не визнавало факту голоду й розглядало загальнолюдську біду як своєрідний саботаж генеральної лінії партії на індустріалізацію.

Отже, якщо зимові хлібозаготівлі 1931 - 1932 pp. призвели до великого голоду, то результатом тотальної конфіскації їстівних запасів селянства взимку 1932 - 1933 pp. став страхітливий голодомор.

Сельское хозяйство.
В целях обеспечения страны сельскохозяйственным сырьём и продовольствием в послевоенное время производство ввело субсидии и гарантированные цены на сельскохозяйственные продукты. Основная часть земли принадлежит крупным землевладельцам. В 1960-70-х гг. заметно усилился процесс концентрации сельскохозяйственного производства; в массовом ...

Детство. Первое обучение
Отец Петра, Алексей Михайлович, был женат с 1648 года по 1669 на Марте Ильиничне Милославской. От этого брака у него было 13 детей. Только два из них – Фёдор и Иван пережили его. Но и они оба были болезненными, у Федора была цинга, Иван страдал глазами, заикался, был слаб телом и рассудком. Свою вторую жену, царь Алексей Михайлович вст ...

Центральные органы власти от Февраля до Октября 1917 г.
Важнейшим фактором, влиявшим на развитие событий в России с Февраля 1917 г., являлась деятельность первого состава Временного правительства во главе с князем Г.Е. Львовым. В соответствии со своей Декларацией и опираясь на завоевания Февраля оно осуществило ряд демократических преобразований. Был принят закон о свободе собраний и союзов ...