Смертність від голоду мала місце вже в перший місяць діяльності молотовської комісії. З березня 1933 р. вона стала масовою. Майже всюди органи ДПУ реєстрували численні випадки людоїдства і трупоїдства. Найвищої ж точки голодомор досяг у літні місяці 1933 p., коли виснажений організм голодуючих не міг протистояти різноманітним хворобам, спричиненим трупними інфекціями. Почалися епідемії. Своєчасно організована продовольча та лікувальна допомога якоюсь мірою рятувала людей, але це були лише фрагменти людського милосердя. Тому, на жаль, такі силкування не могли зупинити поширення голоду, який косив людей сотнями тисяч. У ці трагічні місяці Сталін спромігся визнати тільки "харчові труднощі в ряді колгоспів". А через півроку в промові на організованому партапаратом Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників 19 лютого 1933 р. він цинічно заявив людям, які приїхали до Москви з голодуючих місцевостей: "В усякому разі, порівняно з тими труднощами, що їх пережили робітники років 10 - 15 тому, ваші нинішні труднощі, товариші колгоспники, здаються дитячою іграшкою".

Жодним словом не згадувалося про голод і у похвалькуватій доповіді Сталіна про підсумки першої п'ятирічки на об'єднаному (січень 1933 р) Пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б). Навпаки, Сталін запевняв, що добробут робітників і селян неухильно зростає. Між тим, зовсім іншу картину побачив у цьому ж таки році англійський журналіст М. Магрідж. "Побувавши недавно на Північному Кавказі і Україні, - констатував він, - я бачив якусь подобу битви між урядом і селянами. Поле цієї битви має тут такий же розорений, спустошений вигляд, як на будь-якій війні, і ширшає все більш, захопивши вже значну частину Росії. По один бік лінії фронту - мільйони голодуючих селян, часто опухлих від голоду, по другий - солдати військ ДПУ, що виконують вказівки диктатури пролетаріату. Вони заполонили всю країну, як зграя саранчі, і відібрали все їстівне. Вони розстріляли або заслали тисячі селян, іноді цілі села, вони перетворили найродючіші в світі землі в сумну пустелю".

"Успехи"
Экономические итоги коллективизации были плачевными: за четыре года первой пятилетки валовые сборы зерна снизились - по официальным подсчётам - с 733,3 млн. ц. (1928) до 696,7 млн. ц. (1931 - 1932). Урожайность зерна в 1932 году составляла 5,7 ц/га против 8,2 ц/га в 1913.[11] Но партия добилась того, что в продолжение каких-нибудь трёх ...

Российские либералы об абсолютной форме правления. К.Д. Кавелин об абсолютной форме правления
Как и большинство либералов Кавелин не возражал в принципе против конституционной монархии или республике как форм правления, но не считал их подходящими для России своего времени. Давайте разберёмся почему же Кавелин считал, что для России во второй половине XIX века больше подходит абсолютная монархия? Представительное правление полу ...

Подготовка революции
В.И. Ленин: «Пути реформ, выводящего из кризиса, из войны, из разрухи, - нет… Выхода нет, объективно нет, не может быть, кроме диктатуры корниловцев или диктатуры пролетариата» [4]. Очевидно, политика Временного правительства исчерпала себя. Из всех возможных вариантов деятельности оно выбрало наихудший: пытаясь вывести страну из кризис ...