Смертність від голоду мала місце вже в перший місяць діяльності молотовської комісії. З березня 1933 р. вона стала масовою. Майже всюди органи ДПУ реєстрували численні випадки людоїдства і трупоїдства. Найвищої ж точки голодомор досяг у літні місяці 1933 p., коли виснажений організм голодуючих не міг протистояти різноманітним хворобам, спричиненим трупними інфекціями. Почалися епідемії. Своєчасно організована продовольча та лікувальна допомога якоюсь мірою рятувала людей, але це були лише фрагменти людського милосердя. Тому, на жаль, такі силкування не могли зупинити поширення голоду, який косив людей сотнями тисяч. У ці трагічні місяці Сталін спромігся визнати тільки "харчові труднощі в ряді колгоспів". А через півроку в промові на організованому партапаратом Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників 19 лютого 1933 р. він цинічно заявив людям, які приїхали до Москви з голодуючих місцевостей: "В усякому разі, порівняно з тими труднощами, що їх пережили робітники років 10 - 15 тому, ваші нинішні труднощі, товариші колгоспники, здаються дитячою іграшкою".

Жодним словом не згадувалося про голод і у похвалькуватій доповіді Сталіна про підсумки першої п'ятирічки на об'єднаному (січень 1933 р) Пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б). Навпаки, Сталін запевняв, що добробут робітників і селян неухильно зростає. Між тим, зовсім іншу картину побачив у цьому ж таки році англійський журналіст М. Магрідж. "Побувавши недавно на Північному Кавказі і Україні, - констатував він, - я бачив якусь подобу битви між урядом і селянами. Поле цієї битви має тут такий же розорений, спустошений вигляд, як на будь-якій війні, і ширшає все більш, захопивши вже значну частину Росії. По один бік лінії фронту - мільйони голодуючих селян, часто опухлих від голоду, по другий - солдати військ ДПУ, що виконують вказівки диктатури пролетаріату. Вони заполонили всю країну, як зграя саранчі, і відібрали все їстівне. Вони розстріляли або заслали тисячі селян, іноді цілі села, вони перетворили найродючіші в світі землі в сумну пустелю".

Государственный строй Делийского султаната
Для подавления эксплуатируемого крестьянства, захвата новых территорий, а также для защиты своих владений от внешних врагов в Делийском султанате при Балбане были созданы сильный государственный аппарат и огромная постоянная армия из чуждых индийскому народу среднеазиатских, афганских и иранских наёмников. В руках султана была сосредото ...

Конечный этап войны, результаты. Решающие битвы. Гангутское сражение
Полтавская битва и разгром Карла XII не привели к окончанию войны, которая продолжалась ещё 12 лет. Основными причинами этого были вмешательство других стран, а также то обстоятельство, что Швеция была разгромлена на суше, но продолжала господствовать на море. Поэтому на втором этапе войны центр военных действий переместился на Балтику. ...

Дать характеристику реформам 60-70гг. ХIХ в., показать их противоречивый характер
Конец 50-х - начало 60-х годов XIX в. стали переломным этапом в истории России, в том числе и Украины. В эти годы сложилась первая революционная. ситуация, со всей очевидностью показавшая невозможность дальнейшего сохранения господствовавших в течение многих веков феодально-крепостнических отношений, произошло падение крепостного права, ...