Смертність від голоду мала місце вже в перший місяць діяльності молотовської комісії. З березня 1933 р. вона стала масовою. Майже всюди органи ДПУ реєстрували численні випадки людоїдства і трупоїдства. Найвищої ж точки голодомор досяг у літні місяці 1933 p., коли виснажений організм голодуючих не міг протистояти різноманітним хворобам, спричиненим трупними інфекціями. Почалися епідемії. Своєчасно організована продовольча та лікувальна допомога якоюсь мірою рятувала людей, але це були лише фрагменти людського милосердя. Тому, на жаль, такі силкування не могли зупинити поширення голоду, який косив людей сотнями тисяч. У ці трагічні місяці Сталін спромігся визнати тільки "харчові труднощі в ряді колгоспів". А через півроку в промові на організованому партапаратом Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників 19 лютого 1933 р. він цинічно заявив людям, які приїхали до Москви з голодуючих місцевостей: "В усякому разі, порівняно з тими труднощами, що їх пережили робітники років 10 - 15 тому, ваші нинішні труднощі, товариші колгоспники, здаються дитячою іграшкою".

Жодним словом не згадувалося про голод і у похвалькуватій доповіді Сталіна про підсумки першої п'ятирічки на об'єднаному (січень 1933 р) Пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б). Навпаки, Сталін запевняв, що добробут робітників і селян неухильно зростає. Між тим, зовсім іншу картину побачив у цьому ж таки році англійський журналіст М. Магрідж. "Побувавши недавно на Північному Кавказі і Україні, - констатував він, - я бачив якусь подобу битви між урядом і селянами. Поле цієї битви має тут такий же розорений, спустошений вигляд, як на будь-якій війні, і ширшає все більш, захопивши вже значну частину Росії. По один бік лінії фронту - мільйони голодуючих селян, часто опухлих від голоду, по другий - солдати військ ДПУ, що виконують вказівки диктатури пролетаріату. Вони заполонили всю країну, як зграя саранчі, і відібрали все їстівне. Вони розстріляли або заслали тисячі селян, іноді цілі села, вони перетворили найродючіші в світі землі в сумну пустелю".

Вспомните имена выдающихся военачальников России
СУВОРОВ, АЛЕКСАНДР ВАСИЛЬЕВИЧ (1729 или 1730–1800), выдающийся российский полководец. Родился 13 (26) ноября 1729 или 1730 в Москве в дворянской семье. Отец В.И. Суворов – бывший ординарец Петра I, генерал-аншеф и сенатор. Мать А.Ф. Манукова – из небогатого дворянского рода. Получил домашнее образование; под руководством отца изучил ар ...

Февральская революция в Тамбовской губернии
Несмотря на высокие темпы развития, Россия в начале ХХ века продолжала оставаться отсталой страной на фоне европейских государств. Народ устал от административной неразберихи, инфляции, бедноты, постоянной не хватки продовольствия. Наблюдая за развитием зарубежных стран, рабочие и крестьяне хотели улучшений уровня жизни, своей социально ...

Варны и остальные группы населения Индии по законам Ману
В основе соц. деления Древней Индии лежала varnasrama - кастовая система. Все население делилось на четыре основные группы: брахманы (жрецы), кшатрии (воины), вайшья (земледельцы) и шудры (неприкасаемые). Этнически шудры не были арийцами. Грубейшей ошибкой является смешение понятий “варна” и “каста”. Этимологически слово “варна” - это ...