Смертність від голоду мала місце вже в перший місяць діяльності молотовської комісії. З березня 1933 р. вона стала масовою. Майже всюди органи ДПУ реєстрували численні випадки людоїдства і трупоїдства. Найвищої ж точки голодомор досяг у літні місяці 1933 p., коли виснажений організм голодуючих не міг протистояти різноманітним хворобам, спричиненим трупними інфекціями. Почалися епідемії. Своєчасно організована продовольча та лікувальна допомога якоюсь мірою рятувала людей, але це були лише фрагменти людського милосердя. Тому, на жаль, такі силкування не могли зупинити поширення голоду, який косив людей сотнями тисяч. У ці трагічні місяці Сталін спромігся визнати тільки "харчові труднощі в ряді колгоспів". А через півроку в промові на організованому партапаратом Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників 19 лютого 1933 р. він цинічно заявив людям, які приїхали до Москви з голодуючих місцевостей: "В усякому разі, порівняно з тими труднощами, що їх пережили робітники років 10 - 15 тому, ваші нинішні труднощі, товариші колгоспники, здаються дитячою іграшкою".

Жодним словом не згадувалося про голод і у похвалькуватій доповіді Сталіна про підсумки першої п'ятирічки на об'єднаному (січень 1933 р) Пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б). Навпаки, Сталін запевняв, що добробут робітників і селян неухильно зростає. Між тим, зовсім іншу картину побачив у цьому ж таки році англійський журналіст М. Магрідж. "Побувавши недавно на Північному Кавказі і Україні, - констатував він, - я бачив якусь подобу битви між урядом і селянами. Поле цієї битви має тут такий же розорений, спустошений вигляд, як на будь-якій війні, і ширшає все більш, захопивши вже значну частину Росії. По один бік лінії фронту - мільйони голодуючих селян, часто опухлих від голоду, по другий - солдати військ ДПУ, що виконують вказівки диктатури пролетаріату. Вони заполонили всю країну, як зграя саранчі, і відібрали все їстівне. Вони розстріляли або заслали тисячі селян, іноді цілі села, вони перетворили найродючіші в світі землі в сумну пустелю".

Лидеры Алаш-Орды: А. Бокейханов, А. Байтурсынов, М. Дулатов, А. Ермеков, М. Шокаев.
Алихан Букейханов 1866-1937 Высшее образование получил в Петрограде, окончил Лесной институт, один из самых престижных в то время. Избирался депутатом Государственной думы России. Находясь в гуще политических событий переломного для Российской империи периода - в преддверии Февральской революции 1917 года, прекрасно понимал обстановку ...

Ливония. Livoniae commentarius. Введение
Трактат “Ливония” практически неизвестен в русской исторической литературе. Интересна судьба рукописи этого сочинения. Оно было написано 30 марта 1583 г. в Венгрии и тотчас отослано в Рим. В 1841 г. профессор дерптского университета Виктор Гейн, находившийся в Риме, разыскал эту рукопись в архиве Ватикана, но ему не разрешили снять с не ...

Фундаментальные основания американского перерождения наций
Провозгласив свободу и демократию определяющими факторами национальной идентичности, отцы-основатели США формулировали всеобъемлющие принципы, исходя из весьма специфических условий. Как отмечает М. Линд, освободившись от владычества британской короны в конце XVIII в., страна представляла собой продукт британской культуры и могла быть н ...