Смертність від голоду мала місце вже в перший місяць діяльності молотовської комісії. З березня 1933 р. вона стала масовою. Майже всюди органи ДПУ реєстрували численні випадки людоїдства і трупоїдства. Найвищої ж точки голодомор досяг у літні місяці 1933 p., коли виснажений організм голодуючих не міг протистояти різноманітним хворобам, спричиненим трупними інфекціями. Почалися епідемії. Своєчасно організована продовольча та лікувальна допомога якоюсь мірою рятувала людей, але це були лише фрагменти людського милосердя. Тому, на жаль, такі силкування не могли зупинити поширення голоду, який косив людей сотнями тисяч. У ці трагічні місяці Сталін спромігся визнати тільки "харчові труднощі в ряді колгоспів". А через півроку в промові на організованому партапаратом Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників 19 лютого 1933 р. він цинічно заявив людям, які приїхали до Москви з голодуючих місцевостей: "В усякому разі, порівняно з тими труднощами, що їх пережили робітники років 10 - 15 тому, ваші нинішні труднощі, товариші колгоспники, здаються дитячою іграшкою".

Жодним словом не згадувалося про голод і у похвалькуватій доповіді Сталіна про підсумки першої п'ятирічки на об'єднаному (січень 1933 р) Пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б). Навпаки, Сталін запевняв, що добробут робітників і селян неухильно зростає. Між тим, зовсім іншу картину побачив у цьому ж таки році англійський журналіст М. Магрідж. "Побувавши недавно на Північному Кавказі і Україні, - констатував він, - я бачив якусь подобу битви між урядом і селянами. Поле цієї битви має тут такий же розорений, спустошений вигляд, як на будь-якій війні, і ширшає все більш, захопивши вже значну частину Росії. По один бік лінії фронту - мільйони голодуючих селян, часто опухлих від голоду, по другий - солдати військ ДПУ, що виконують вказівки диктатури пролетаріату. Вони заполонили всю країну, як зграя саранчі, і відібрали все їстівне. Вони розстріляли або заслали тисячі селян, іноді цілі села, вони перетворили найродючіші в світі землі в сумну пустелю".

Социально-экономическое и правовое положение курдского населения восточных вилайетов Турции. Экономическое и социальное развитие северо-западного Курдистана
В анализируемый период наблюдается обострение курдской проблемы в Турции. Сущность ее состоит в экономической отсталости районов, в политическом бесправии курдского народа, медленном развитии его общественной и культурной жизни, игнорировании его национальных прав. Курдский вопрос уже многие годы занимает особое место в общественном ра ...

Начало алашординского движения
Первая буржуазно-демократическая революция в России дала толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию в крае национально-освободительного, рабочего, аграрного и других форм движения против колониального, социального и других видов угнетения. Отношение различных слоев населения края к событиям 1905—1907 гг. в России б ...

Кризисы и итоги НЭП
Весной – летом 1923 года происходило усиленное кредитование промышленности и торговли без создания резервов; осенью в целях сокращения государственных расходов в связи с обеспечением предпосылок денежной реформы кредитование отменили; торговые организации вынуждены были выбросит товар на рынок тогда, когда крестьяне сдавали с\х налог и ...