Смертність від голоду мала місце вже в перший місяць діяльності молотовської комісії. З березня 1933 р. вона стала масовою. Майже всюди органи ДПУ реєстрували численні випадки людоїдства і трупоїдства. Найвищої ж точки голодомор досяг у літні місяці 1933 p., коли виснажений організм голодуючих не міг протистояти різноманітним хворобам, спричиненим трупними інфекціями. Почалися епідемії. Своєчасно організована продовольча та лікувальна допомога якоюсь мірою рятувала людей, але це були лише фрагменти людського милосердя. Тому, на жаль, такі силкування не могли зупинити поширення голоду, який косив людей сотнями тисяч. У ці трагічні місяці Сталін спромігся визнати тільки "харчові труднощі в ряді колгоспів". А через півроку в промові на організованому партапаратом Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників 19 лютого 1933 р. він цинічно заявив людям, які приїхали до Москви з голодуючих місцевостей: "В усякому разі, порівняно з тими труднощами, що їх пережили робітники років 10 - 15 тому, ваші нинішні труднощі, товариші колгоспники, здаються дитячою іграшкою".

Жодним словом не згадувалося про голод і у похвалькуватій доповіді Сталіна про підсумки першої п'ятирічки на об'єднаному (січень 1933 р) Пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б). Навпаки, Сталін запевняв, що добробут робітників і селян неухильно зростає. Між тим, зовсім іншу картину побачив у цьому ж таки році англійський журналіст М. Магрідж. "Побувавши недавно на Північному Кавказі і Україні, - констатував він, - я бачив якусь подобу битви між урядом і селянами. Поле цієї битви має тут такий же розорений, спустошений вигляд, як на будь-якій війні, і ширшає все більш, захопивши вже значну частину Росії. По один бік лінії фронту - мільйони голодуючих селян, часто опухлих від голоду, по другий - солдати військ ДПУ, що виконують вказівки диктатури пролетаріату. Вони заполонили всю країну, як зграя саранчі, і відібрали все їстівне. Вони розстріляли або заслали тисячі селян, іноді цілі села, вони перетворили найродючіші в світі землі в сумну пустелю".

Книга II. Введение
Вторая книга “Московии” гораздо более обширна по объему, чем первая, и состоит из 19 отдельных глав. Если в первом “комментарии” Поссевино в основном освещает вопросы религии и намечает планы идеологического наступления на Россию, то вторая книга посвящена описанию самой Московии, ее внешней и внутренней политики, городов, крепостей, о ...

Проблемность взаимоотношений между органами власти и управления СССР и союзных республик Национально-государственное разграничение
В виду того, что в ноябре 1924 г. во всех вновь образованных среднеазиатских республиках были созданы ревкомы, и деятельность республиканских ЦИК и СНК прекращена, ревкомы и партийные органы стали осуществлять деятельность по устройству территориальных границ, перераспределению имущества, формированию новых органов власти, подготовке но ...

Запорожцы
Мы проследили положение северной границы степи к середине XVII века, то есть ко времени присоединения Малороссии к Московскому государству. Граница начиналась у Днестра, верстах в двухстах от берега моря, пересекала Буг на таком же расстоянии от устья его и упиралась в Днепр выше устья Ворсклы; на левом берегу Днепра она выгибалась дуго ...