Смертність від голоду мала місце вже в перший місяць діяльності молотовської комісії. З березня 1933 р. вона стала масовою. Майже всюди органи ДПУ реєстрували численні випадки людоїдства і трупоїдства. Найвищої ж точки голодомор досяг у літні місяці 1933 p., коли виснажений організм голодуючих не міг протистояти різноманітним хворобам, спричиненим трупними інфекціями. Почалися епідемії. Своєчасно організована продовольча та лікувальна допомога якоюсь мірою рятувала людей, але це були лише фрагменти людського милосердя. Тому, на жаль, такі силкування не могли зупинити поширення голоду, який косив людей сотнями тисяч. У ці трагічні місяці Сталін спромігся визнати тільки "харчові труднощі в ряді колгоспів". А через півроку в промові на організованому партапаратом Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників 19 лютого 1933 р. він цинічно заявив людям, які приїхали до Москви з голодуючих місцевостей: "В усякому разі, порівняно з тими труднощами, що їх пережили робітники років 10 - 15 тому, ваші нинішні труднощі, товариші колгоспники, здаються дитячою іграшкою".

Жодним словом не згадувалося про голод і у похвалькуватій доповіді Сталіна про підсумки першої п'ятирічки на об'єднаному (січень 1933 р) Пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б). Навпаки, Сталін запевняв, що добробут робітників і селян неухильно зростає. Між тим, зовсім іншу картину побачив у цьому ж таки році англійський журналіст М. Магрідж. "Побувавши недавно на Північному Кавказі і Україні, - констатував він, - я бачив якусь подобу битви між урядом і селянами. Поле цієї битви має тут такий же розорений, спустошений вигляд, як на будь-якій війні, і ширшає все більш, захопивши вже значну частину Росії. По один бік лінії фронту - мільйони голодуючих селян, часто опухлих від голоду, по другий - солдати військ ДПУ, що виконують вказівки диктатури пролетаріату. Вони заполонили всю країну, як зграя саранчі, і відібрали все їстівне. Вони розстріляли або заслали тисячі селян, іноді цілі села, вони перетворили найродючіші в світі землі в сумну пустелю".

Отечественная война 1812 г
Нападение на Россию было продолжением гегемонистской политики Наполеона по установлению господства на европейском континенте. К началу 1812 большая часть Европы оказалась в зависимости от Франции. Россия и Великобритания оставались единственными странами, которые представляли угрозу для наполеоновских планов. После Тильзитского союзно ...

Социально-политическая эволюция рабочего населения Ярославля в 1900-1918 гг.
В начале ХХ века Ярославль не принадлежал к числу индустриальных центров. Крупной тяжелой промышленности, считавшейся в те годы главным оплотом организованного рабочего движения, и ассоциировавшейся в произведениях социал-демократических публицистов с высокой «пролетарской сознательностью», в Ярославле не было вовсе. Зато имелось множес ...

Англо-бурская война.
Стремясь создать сплошную цепь английских владений в Африке, от Египта на севере до Далекой колонии на юге, британские власти не раз пытались захватить две небольшие южноафриканские республики - Трансвааль и Оранжевую. Эти республики, богатые золотом и алмазами, были населены бурами - потомками европейских переселенцев, которые колонизи ...