У Конвенції ООН поняття геноциду формулюється як "дії, чинені з наміром знищити цілком чи частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу". Інша Конвенція каже "Особи, що чинять геноцид, підлягають покаранню, незалежно від того, чи є вони відповідальними за конституцією правителями, посадовими чи приватними особами", а за однією із статей - до злочинів проти людства не застосовується строк давнини. Цього року Україна офіційно назвала голодомор 1930-х років геноцидом, за який несе відповідальність тогочасна комуністична влада з центром у Москві. Отже, якщо голодомор в Україні таки буде визнано геноцидом, то хто буде стороною, на злочинні дії якої вкаже перст світової спільноти?

Якою б великою не була пережита трагедія - це насамперед, урок, який вчить не повторювати помилок минулого. А людству, як бачимо, ще є чому вчитися.

Додаток А

Рисунок А.1 - Опухла з голоду семирічна дівчинка.

Додаток Б

Рисунок Б.1 - Вже близько смерть . Жінка з дитиною на руках (село Полтавське Маріупольського повіту на Донеччині).

Додаток В

Рисунок В.1 - Безнадія.

Додаток Г

Рисунок Г.1 - Трупоїди.

Додаток Д

Рисунок Д.1 - Останні судоми хлопчика біля свого будинку.

Додаток Е

Рисунок Е.1 - Страшне наближення смерті.

Берегите воду!
Человечеству стало не хватать воды не только в пустынях и странах с засушливым климатом, но даже там, где, казалось, пресной воды – море разливанное! Это вызвано и природными, и экологическими, и социальными факторами. Воды, пригодной для питья, становится все меньше. Кроме того – все больше денег требуется на ее очистку. С талыми вода ...

 «Начало революционной карьеры К.Е.Ворошилова до 30-х годов»
Революционные события 1905 года всколыхнули рабочий Донбасс. В Луганске Ворошилов возглавил не только городской большевистский комитет, но и Совет рабочих депутатов. Под его руководством проходили забастовки и манифестации Луганских рабочих. Летом 1905 года Ворошилова арестовали, но вскоре он был освобожден под залог по требованию много ...

Право в Византии в эпоху латинского владычества
Несмотря на известное типологическое сходство социально-экономических, аграрных структур византийского и франкского общества на рубеже XII—XIII столетий, западноевропейские рыцари-крестоносцы явились на Левант, конечно же, носителями достаточно чуждого византийцам правосознания, основанного на сугубо личных, вассально-ленных связях и во ...