У Конвенції ООН поняття геноциду формулюється як "дії, чинені з наміром знищити цілком чи частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу". Інша Конвенція каже "Особи, що чинять геноцид, підлягають покаранню, незалежно від того, чи є вони відповідальними за конституцією правителями, посадовими чи приватними особами", а за однією із статей - до злочинів проти людства не застосовується строк давнини. Цього року Україна офіційно назвала голодомор 1930-х років геноцидом, за який несе відповідальність тогочасна комуністична влада з центром у Москві. Отже, якщо голодомор в Україні таки буде визнано геноцидом, то хто буде стороною, на злочинні дії якої вкаже перст світової спільноти?

Якою б великою не була пережита трагедія - це насамперед, урок, який вчить не повторювати помилок минулого. А людству, як бачимо, ще є чому вчитися.

Додаток А

Рисунок А.1 - Опухла з голоду семирічна дівчинка.

Додаток Б

Рисунок Б.1 - Вже близько смерть . Жінка з дитиною на руках (село Полтавське Маріупольського повіту на Донеччині).

Додаток В

Рисунок В.1 - Безнадія.

Додаток Г

Рисунок Г.1 - Трупоїди.

Додаток Д

Рисунок Д.1 - Останні судоми хлопчика біля свого будинку.

Додаток Е

Рисунок Е.1 - Страшне наближення смерті.

Раскол якобинского лагеря и падение якобинской диктатуры
Обострение внутренних противоречий в стране и кризис революционной диктатуры привели к борьбе в рядах якобинцев. С осени 1793 г. среди якобинцев начали оформляться две оппозиционные группировки. Первая из них складывалась вокруг Дантона. Один из влиятельнейших вождей революции на ее предыдущих этапах, пользовавшийся одно время наряду с ...

Берия после смерти Сталина
После сообщения о смерти Сталина, Советский Союз залился слезами. Кто-то откровенно скорбел и с опаской думал о безнадежной будущей судьбе народа, который потерял заботливого и мудрого отца. Кто-то плакал от счастья и надежды встретится со своими близкими, которых потерял в круговороте чисток. Народ стоял в огромных очередях перед Колон ...

Право в Византии в эпоху латинского владычества
Несмотря на известное типологическое сходство социально-экономических, аграрных структур византийского и франкского общества на рубеже XII—XIII столетий, западноевропейские рыцари-крестоносцы явились на Левант, конечно же, носителями достаточно чуждого византийцам правосознания, основанного на сугубо личных, вассально-ленных связях и во ...