У Конвенції ООН поняття геноциду формулюється як "дії, чинені з наміром знищити цілком чи частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу". Інша Конвенція каже "Особи, що чинять геноцид, підлягають покаранню, незалежно від того, чи є вони відповідальними за конституцією правителями, посадовими чи приватними особами", а за однією із статей - до злочинів проти людства не застосовується строк давнини. Цього року Україна офіційно назвала голодомор 1930-х років геноцидом, за який несе відповідальність тогочасна комуністична влада з центром у Москві. Отже, якщо голодомор в Україні таки буде визнано геноцидом, то хто буде стороною, на злочинні дії якої вкаже перст світової спільноти?

Якою б великою не була пережита трагедія - це насамперед, урок, який вчить не повторювати помилок минулого. А людству, як бачимо, ще є чому вчитися.

Додаток А

Рисунок А.1 - Опухла з голоду семирічна дівчинка.

Додаток Б

Рисунок Б.1 - Вже близько смерть . Жінка з дитиною на руках (село Полтавське Маріупольського повіту на Донеччині).

Додаток В

Рисунок В.1 - Безнадія.

Додаток Г

Рисунок Г.1 - Трупоїди.

Додаток Д

Рисунок Д.1 - Останні судоми хлопчика біля свого будинку.

Додаток Е

Рисунок Е.1 - Страшне наближення смерті.

Распространение книгопечатания. В Европе
Первое, что содействовало возникновению книгопечатания, была бумага, изобретенная в Китае и попавшая в Европу. В XII-XIII веках первые "бумажные мельницы" появляются в Испании. К началу европейского книгопечатания не менее двух третей рукописных книг изготовлялось уже на бумаге, которая была разного сорта, различного качества. ...

Обстановка в Латинской Америке во второй половине 60-х годов
Реформистская политика в рамках «Союза ради прогресса» дала определенные результаты, хотя и не могла радикально изменить ситуацию. В результате аграрных реформ в течение 60-х годов произошло частичное перераспределение земель. За счет государственного фонда и помещичьих земель в 60-е годы (не считая Кубы) почти полтора миллиона крестьян ...

Зодчество.
Главная заслуга иноземных мастеров состояла в усовершенствовании техники строительного искусства. Техника эта, как уже говорилось в своем месте, была очень слаба. Иван III, задумав перестроить собор Успения Богородицы, выстроенный Калитой и грозивший падением, поручил было это дело московским мастерам Кривцову и Мышкину. Разрушив старую ...