У Конвенції ООН поняття геноциду формулюється як "дії, чинені з наміром знищити цілком чи частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу". Інша Конвенція каже "Особи, що чинять геноцид, підлягають покаранню, незалежно від того, чи є вони відповідальними за конституцією правителями, посадовими чи приватними особами", а за однією із статей - до злочинів проти людства не застосовується строк давнини. Цього року Україна офіційно назвала голодомор 1930-х років геноцидом, за який несе відповідальність тогочасна комуністична влада з центром у Москві. Отже, якщо голодомор в Україні таки буде визнано геноцидом, то хто буде стороною, на злочинні дії якої вкаже перст світової спільноти?

Якою б великою не була пережита трагедія - це насамперед, урок, який вчить не повторювати помилок минулого. А людству, як бачимо, ще є чому вчитися.

Додаток А

Рисунок А.1 - Опухла з голоду семирічна дівчинка.

Додаток Б

Рисунок Б.1 - Вже близько смерть . Жінка з дитиною на руках (село Полтавське Маріупольського повіту на Донеччині).

Додаток В

Рисунок В.1 - Безнадія.

Додаток Г

Рисунок Г.1 - Трупоїди.

Додаток Д

Рисунок Д.1 - Останні судоми хлопчика біля свого будинку.

Додаток Е

Рисунок Е.1 - Страшне наближення смерті.

Антонио Поссевино. Исторические сочинения о России. Московия
Важнейшим историческим сочинением Поссевино является “Московия”. Трактат состоит из нескольких, различных по характеру частей: описательная часть представляет собой две книги (комментарии) в виде посланий к папе Григорию XIII. В “Московию” также входит дипломатическая переписка, связанная с событиями 1581—1582 гг., запись бесед о религи ...

Подготовительный этап.
В Манифесте 19 марта 1856 года, объявлял об условиях заключенного мира, Александр II обозначил внутриполитические задачи, стоящие перед Россией: “… да утверждается и совершенствуется ее внутреннее благоустройство; правда и милость да царствует в судах ее; да развивается повсюду и с новой силой стремлению к просвещению и всякой полезной ...

Особенности развития российского капитализма
Российская промышленность полностью находилась под контролем государства и развивалась в зависимости от стратегических задач правительства. С помощью государственных средств регулировался курс ценных бумаг, наиболее перспективным предприятиям предоставлялись субсидии, им гарантировались казённые заказы, определённая прибыль, рынки сбыта ...