Трагедія Голодомору 1932-1933
рр.Страница 2
Сталін та його поплічники, звичайно, дивилися на все інакше. У 1933 р. помічник Сталіна на Україні Мендель Хатаєвич, що керував кампанією зернозаготівель, із гордістю заявляв: "Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто тут господар. Він коштував мільйони життів, але колгоспна система існуватиме завжди. Ми виграли війну! "
Відомо, наскільки малодостовірною є радянська статистика того часу (роздратований результатами перепису і 937 р., що виявив страхітливо високу смертність, Сталін наказав розстріляти керівників програми перепису). Радянські архівні матеріали, що стосуються сталінської доби, залишаються в основному недоступними. Тому важко остаточно визначити кількість померлих з голоду. За підрахунками, що спираються на методи демографічної екстраполяції, число його жертв на Україні коливається в межах 3-6 млн. чоловік. У той час як на Україні й особливо в південно-східній її частині та на Північному Кавказі (де жило багато українців) лютував голод, більша частина власне Росії ледве відчула його. Одним із чинників, що допомагають пояснити цю особливість, було те, що згідно з першим п'ятирічним планом "Україна . мала служити колосальною лабораторією випробування нових форм соціально-економічної та виробничо-технічної перебудови сільської економіки всього Радянського Союзу". Про значення України для радянських економістів-плановиків писалося в передовій статті "Правди" від 7 січня 1933 р. під заголовком "Україна - вирішальний фактор зернозаготівель". Відтак перед республікою ставилися непомірне великі вимоги. Як показав Всеволод Голубничий, Україна, забезпечуючи 27% загальносоюзного врожаю зернових, проте, виконувала аж 38% плану зерно заготівель. Б. Кравченко стверджує, що українським колгоспникам платили вдвоє менше, ніж російським.
У нашому розпорядженні тепер - уся демографічна статистика 30-х pp. Можна нею користуватися як збільшуваним склом, вивчаючи при потребі дані про природний рух населення за місяцями і по районах.
Співставлення даних переписів і природного та механічного руху народонаселення у десятирічному проміжку між ними дозволить зробити вірогідні припущення щодо втрат, викликаних голодом 1933 р. За 10 років чисельність населення України не тільки не збільшилася, а навіть зменшилася на 538 тис. чоловік. Саме з цієї вражаючої цифри треба починати аналіз демографічних втрат.
Розглянемо кількість народжень і смертей, зареєстрованих у республіці відділами запису актів громадянського стану (тис. чоловік):
|
Рік |
Зареєстровано народжень |
Зареєстровано смертей |
Природний приріст |
|
1927 1928 1929 1930 1931 1932 1933 1934 1935 1936 |
1184,5 1139,3 1081,0 1023,0 975,3 782,0 470,7 571,6 759.1 895,0 |
522,6 495,7 538,7 538,1 514,7 668,2 1850,3 483.4 341,9 361,3 |
661,8 643,6 542,3 484,9 460,6 113,8 -1379,6 88,2 417,2 533,7 |
У якій мірі ця статистика відбивала дійсність? Очевидно, як будь-яка статистика реєстраційного характеру. У різних місцевостях через різні причини міг бути і таки спостерігався недооблік народжень або смертей (переоблік, зрозуміло, мав місце у виняткових випадках). І все-таки точність цих даних достатня, бо вона, в усякому разі, істотно перевищує точність іншого компоненту розрахунку демографічних втрат, яким доведеться користуватися далі - відомостей про механічний рух населення. Єдиний виняток становить 1933 рік. Не треба обґрунтовувати, що тоді робота державних органів, у тому числі відділів ЗАГСу, в сільській місцевості була у значній мірі паралізована.
Методы достижения цели.
Задачам и способам социалистического преобразования мелкокрестьянского сельского хозяйства было уделено много внимания на VIII съезде РКП (б), который состоялся в марте 1919 года. Перегибы при организации коллективных и советских хозяйств были решительно осуждены. «Действовать здесь насилием – говорил на съезде Ленин, — значит погубить ...
Бородинское сражение 1812 г.
Крупнейшее сражение Отечественной войны 1812г. между русской армией и войсками Наполеона состоялось 26 августа у села Бородино. Решение дать сражение французам в 124 км от Москвы с целью нанести противнику возможно больший урон принял вступивший в командование русской армией 17 августа М.И. Голенищев-Кутузов. Наполеон в предстоящем сраж ...
Роль с/х в экономике России во второй четверти ХIХ
века.
К началу ХХ столетия Российская империя была самым большим в территориальном отношении государством мира. Она раскинулась на значительной части Европы и Азии ,от Балтийского моря до Тихого океана и от Северного Ледовитого океана до среднеазиатских пустынь. Природа ее отличалась исключительным разнообразием. Хозяйственное развитие различ ...
