История » Голодомор 1932-1933 рр. » Трагедія Голодомору 1932-1933 рр.

Трагедія Голодомору 1932-1933 рр.
Страница 2

Сталін та його поплічники, звичайно, дивилися на все інакше. У 1933 р. помічник Сталіна на Україні Мендель Хатаєвич, що керував кампанією зернозаготівель, із гордістю заявляв: "Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто тут господар. Він коштував мільйони життів, але колгоспна система існуватиме завжди. Ми виграли війну! "

Відомо, наскільки малодостовірною є радянська статистика того часу (роздратований результатами перепису і 937 р., що виявив страхітливо високу смертність, Сталін наказав розстріляти керівників програми перепису). Радянські архівні матеріали, що стосуються сталінської доби, залишаються в основному недоступними. Тому важко остаточно визначити кількість померлих з голоду. За підрахунками, що спираються на методи демографічної екстраполяції, число його жертв на Україні коливається в межах 3-6 млн. чоловік. У той час як на Україні й особливо в південно-східній її частині та на Північному Кавказі (де жило багато українців) лютував голод, більша частина власне Росії ледве відчула його. Одним із чинників, що допомагають пояснити цю особливість, було те, що згідно з першим п'ятирічним планом "Україна . мала служити колосальною лабораторією випробування нових форм соціально-економічної та виробничо-технічної перебудови сільської економіки всього Радянського Союзу". Про значення України для радянських економістів-плановиків писалося в передовій статті "Правди" від 7 січня 1933 р. під заголовком "Україна - вирішальний фактор зернозаготівель". Відтак перед республікою ставилися непомірне великі вимоги. Як показав Всеволод Голубничий, Україна, забезпечуючи 27% загальносоюзного врожаю зернових, проте, виконувала аж 38% плану зерно заготівель. Б. Кравченко стверджує, що українським колгоспникам платили вдвоє менше, ніж російським.

У нашому розпорядженні тепер - уся демографічна статистика 30-х pp. Можна нею користуватися як збільшуваним склом, вивчаючи при потребі дані про природний рух населення за місяцями і по районах.

Співставлення даних переписів і природного та механічного руху народонаселення у десятирічному проміжку між ними дозволить зробити вірогідні припущення щодо втрат, викликаних голодом 1933 р. За 10 років чисельність населення України не тільки не збільшилася, а навіть зменшилася на 538 тис. чоловік. Саме з цієї вражаючої цифри треба починати аналіз демографічних втрат.

Розглянемо кількість народжень і смертей, зареєстрованих у республіці відділами запису актів громадянського стану (тис. чоловік):

Рік

Зареєстровано народжень

Зареєстровано смертей

Природний приріст

1927

1928

1929

1930

1931

1932

1933

1934

1935

1936

1184,5

1139,3

1081,0

1023,0

975,3

782,0

470,7

571,6

759.1

895,0

522,6

495,7

538,7

538,1

514,7

668,2

1850,3

483.4

341,9

361,3

661,8

643,6

542,3

484,9

460,6

113,8

-1379,6

88,2

417,2

533,7

У якій мірі ця статистика відбивала дійсність? Очевидно, як будь-яка статистика реєстраційного характеру. У різних місцевостях через різні причини міг бути і таки спостерігався недооблік народжень або смертей (переоблік, зрозуміло, мав місце у виняткових випадках). І все-таки точність цих даних достатня, бо вона, в усякому разі, істотно перевищує точність іншого компоненту розрахунку демографічних втрат, яким доведеться користуватися далі - відомостей про механічний рух населення. Єдиний виняток становить 1933 рік. Не треба обґрунтовувати, що тоді робота державних органів, у тому числі відділів ЗАГСу, в сільській місцевості була у значній мірі паралізована.

Страницы: 1 2 3 4

Национальная политика
Большую роль в мире стала играть идеология национальной идеи. Ее развитие исторически связано с разложением средневековых структур и становлением нового общественно-экономического уклада. В этом смысле идея нации – правовое и идеологически-моральное обоснование демократии нового времени. Уже в период Великой Французской революции XVIII ...

Полтавская битва 1709 г.
В течение зимы 1708—1709 гг. русские войска, избегая генерального сражения, изматывали силы шведских захватчиков в отдельных боях и столкновениях. Весной 1709 г. Карл XII решил возобновить наступление на Москву через Харьков и Белгород. С целью создания выгодных условий для проведения этой операции предусматривалось вначале овладеть Пол ...

Введение и методы исследования
Петр I единственный, возможно, из правителей России, который сделал для неё столько, отдав ей максимум, а для себя взяв минимум из всего возможного, который обладал такой энергией и силой, который постоянно рвался вперёд, боролся с отсталостью своёй страны. Именно поэтому для своей работы я взяла тему, связанную с Петром I. Ещё в детст ...