Якби якість реєстрації смертей відділами ЗАГСу в 1933 р. збереглася на попередньому рівні, питання про демографічні наслідки голоду перестало б існувати як наукова проблема. Ми знали б цілком точно, хто, де, коли і від чого помер. Проте це питання існує! Наведені тут цифри офіційної статистики природного руху в рік голодомору аж ніяк не відбивають реального стану. Щоб встановити його, треба визначити природний приріст населення у міжпереписний період з урахуванням нормальної смертності у 1933 р. і зробити поправку на сальдо механічного руху за ці 10 років. Тоді, знаючи точні цифри народонаселення України за переписом 1926 і 1937 pp., тобто по обидві сторони від 1933 p., ми дістанемо дефіцит, який матиме тільки одне джерело - смертність під час голодомору.

Проаналізуємо помісячну динаміку природного руху в сільській місцевості усієї республіки за 1933 і попередні роки (у тис. чоловік):

Динаміка наведених даних відповідає подіям, що відбувалися на селі. У 1932 р. народжуваність від найвищої у січні поступово зменшилася до найнижчої у грудні. Це узгоджується, враховуючи дев'ятимісячне запізнювання, з коливанням в інтенсивності голодування населення. Викликаний хлібозаготівлями зими 1931 - 1932, голод 1932р. досяг максимуму у квітні –травні. Документи свідчать, що випадки голодної смерті були досить частими, але до голодомору не дійшло. Зростання смертності населення підтверджує й це. Вона перевищувала рівень народжуваності чотири місяці. Вперше це сталося у червні, коли почастішали випадки смерті селян, виснажених попереднім тривалим голодуванням. Останній квартал року теж характеризувався негативним сальдо природного руху населення. Це пояснювалося згадуваним уже зменшенням народжень.

У 1933 р. та динаміка народжень і смертей, яку вдалося зареєструвати відділам ЗАГСу, засвідчує сама за себе. Смертні випадки в усі місяці цього неймовірно тяжкого року перевищували кількість народжень, інколи-більш як удесятеро.

З огляду на тривалу традицію приватного землеволодіння українці чинили колективізації упертіший опір, ніж росіяни. Тому на Україні, як ніде, режим здійснював свою політику - з усіма її страхітливими наслідками - швидшими темпами, ніж в інших республіках. Як писав Василь Гроссман, радянський прозаїк і колишній партійний активіст: "Було ясно, що Москва покладає на Україну великі сподівання. А результатом стало те, що найбільший гнів вона спрямувала проти України. Нам казали, що на Україні приватновласницькі інстинкти сильніші, ніж в Російській республіці. І справді, на Україні справи йшли набагато гірше, ніж у нас".

Индия в XIII- XVI вв.. Образование Делийского султаната
В конце XII в. Северная Индия вновь стала жертвой завоевателей. В 1175 г. правитель Газни Шихаб- ад- дин Мухаммед Гури, представитель династии Гуридов, пришедший к власти после свержения династии Газевидов, вторгся в Пенджаб, где укрывался последний представитель династии Махмуд Газневи. Завоевав эту область, Мухаммед Гури двинулся даль ...

Союзники СССР в борьбе против фашистского блока
Важным для достижения победы было участие в войне против фашистского блока буржуазных государств — союзников СССР по коалиции. Боевые действия вооруженных сил США, Англии, Франции, Китая, стойкость народов всех стран, боровшихся с гитлеровской Германией и милитаристской Японией, несомненны и очевидны. Вместе с тем к оценке вклада различ ...

Характер и цели Великой Отечественной войны. Причины поражения Красной армии на начальном этапе войны
Причины возникновения Второй мировой войны. [6] Причиной возникновения Второй мировой войны были неразрешимые империалистические противоречия между фашистской Германией и англо-саксонскими странами (Англией с доминионами и США), которые владели фактически 75 % мира (территорией, населением, ресурсами, капиталами). Для Германии это был ...